ПАРОПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е.
1. Який складається з сухого повітря і водяної, звичайно перегрітої, пари. Вологовмістом повітря називається кількість водяної пари (в кг) в пароповітряній суміші, віднесена до 1 кг сухого повітря (Довідник сільського будівельника, 1956, 463).
2. Який діє за допомогою повітря і пари. На сучасних автомобілях часто застосовують кришки горловини бензобака, які мають пароповітряний клапан (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 96).