ПАРНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до парник. При організації парникового господарства необхідно приділяти особливу увагу вибору місця (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 234); Внизу в дворику, навкруги замерзлих та засипаних снігом грядок та парникових рам, шпарко сновигали наші приятелі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 154);
// Признач. для парника. Терентій на веранді змішував парникову землю різних сортів (Олександр Довженко, I, 1958, 412);
// Вирощений у парнику. Буйно зеленіла під скляними рамами парникова розсада капусти й помідорів (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 237).
ПАРНИКОВИЙ
Тлумачення слова