ПАРНОКОПИ́ТИЙ, а, е.
1. Який має в копиті два однаково розвинених пальці (про ссавців). До великої рогатої худоби належать корови й бики. Це — парнокопиті тварини з масивним тулубом (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 159).
2. у знач. ім. парнокопиті, тих, мн. Ряд травоїдних ссавців, що мають у копиті два однаково розвинених пальці. Кабан належить до ряду парнокопитих (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 159).