ПАРЛА́МЕНТСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до парламент 1. — Це ж не будь-хто, а міністр ваш промовляє з парламентської трибуни (Андрій Головко, II, 1957, 482);
// Який відбувається в парламенті. Основоположники наукового комунізму підкреслювали, що парламентська боротьба робітничого класу може бути успішною тільки в тому разі, коли вона буде поєднуватися з найширшою масовою позапарламентською боротьбою (Комуніст України, 9, 1964, 24).
2. Те саме, що парламентарний. Налякані розмахом революції, меншовики й есери всіляко намагалися перевести її в рамки буржуазного парламентського режиму (Комуніст України, 2, 1967, 29).