ПАРЛАМЕНТАРИ́ЗМ, у, чол.
1. Система державного буржуазного управління, за якою законодавча влада належить виборному парламентові (у 1 знач.). Парламентаризм не усуває, а оголює суть найдемократичніших буржуазних республік, як органу класового гноблення (Ленін, 17, 1971, 20).
2. Участь якої-небудь партії в представницьких зборах уряду. Борючись з анархістами, які виступали проти участі в парламенті, Енгельс водночас застерігав німецьких соціал-демократів від зайвого захоплення парламентаризмом (Нова історія. Підручник для 9 кл., 1957, 116).