ПАРЧА́, і, жін. Складноузорчаста тканина, зроблена з шовкових і золотих або срібних чи імітуючих їх ниток. На середині землянки стояв круглий столик, вирізаний із дубового пня і застелений парчею (Іван Франко, IV, 1950, 176); Знайшовся подарунок і для Настиної матері — царгородська парча на керсетку (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 60); * У порівняннях. Хлопці тим часом мовчки поклали Кіндрата на м’якому листі нападаному, на червонястому із осінніми крапками смертними, як тая парча, листі золотому… (Павло Тичина, I, 1957, 273).
ПАРЧА
Тлумачення слова