ПАРАЗИТУВА́ТИ, ую, уєш, недок.
1. Бути паразитом (у 1 знач.), вести життя паразита. Повитиця польова паразитує на трав’яній рослинності (Колгоспник України, 7, 1960, 23).
2. перен. Жити паразитом (у 2 знач.). На цій доброті та батьківській любові і паразитує тепер його син Геннадій… (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 52).