ПАРАШУ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до парашут і парашутист. Я дістав собі шмат парашутного стропа й ховав його од усіх (Юрій Яновський, II, 1954, 79); Парашутний значок;
// Признач. для виготовлення парашутів. Парашутне полотно;
// Признач. для стрибків з парашута. Йду додому стежкою вузькою, вже крізь віти світяться вогні, парашутна вишка наді мною, і шумить мотор удалині (Володимир Сосюра, II, 1958, 7).
2. Стос. до парашутизму. Парашутна школа; Парашутні рекорди.