ПАРАШУ́Т, а, чол. Пристрій у вигляді великої парасольки, що розкривається у повітрі для стрибка людини з літальною апарата, для спуску з нього вантажу або взагалі для гальмування. Гамбеш падав.. Він рвав обидва шнурки, але парашути не розкривалися (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 47); Я бачив, .. Як ти вдягнула парашут на плечі І впевнено пройшла до літака (Леонід Первомайський, I, 1958, 183); * У порівняннях. Спідня сорочка, висмикнувшись, стримить у нього ззаду, як парашут (Олесь Гончар, III, 1959, 100).
ПАРАШУТ
Тлумачення слова