ПАРАЛІЗУВА́ТИСЯ, ується, недок. і док.
1. Приходити до стану паралічу.
2. перен. Ставати бездіяльним, не здатним на рух, дію, вчинки і т. ін. — Я звернув увагу, що народи, підкорені ним [Чінгісханом], буквально завмирали, паралізувались духовно (Олесь Гончар, IV, 1960, 75).
3. тільки недок. Пас. до паралізувати 2.