ПАРАЛЕЛЕПІ́ПЕД, а, чол. Шестигранник, гранями якого є паралелограми з попарно паралельними площинами. Три ребра прямокутного паралелепіпеда, що сходяться в одній вершині, називаються його вимірами (Геометрія, II, 1954, 37).
ПАРАЛЕЛЕПІПЕД
Тлумачення слова