ПАРАДУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Брати участь у параді (у 1 знач.). Їм усміхалася надія парадувати перед цісарем у нових мупдурах [мундирах] (Іван Франко, III, 1950, 190); Хай діди та прадіди глянули б на Хомцю, що в темній хаті вродився, а в запічку зріс. Стоїть ниньки у всіх на виду, парадує перед народами (Олесь Гончар, III, 1959, 414).
2. перен. Робити що-небудь для параду, показу, для зовнішнього ефекту. ..хижак-держава [царська Росія] пробувала парадувати перед населенням у світлій ролі дбайливого кормильця нею ж обібраного народу (Ленін, 6, 1969, 262); — Ось що, братухо, — мовив на те Карпенко. — Нарадуватимеш потім, а зараз є у нас серйозніші справи (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 87);
// розм. Невчасно вбиратися в новий, парадний одяг, взувати нові чоботи і т. ін. — Добрі, — кажу, — маєте чоботи, вуйку. І давно вже ви так собі парадуєте в них серед літа? (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 8).