ПА́НТОВИЙ, а, е. Вигот. з пантів. З-під поли [на ярмарку в повітовому місті] можна було дістати не тільки саму дивовижну, розбоєм добуту одежину, а навіть пантові пілюлі й ручні кулемети (Михайло Стельмах, II, 1962, 155);
// Пов’язаний з добуванням пантів. Пантове господарство.
ПАНТОВИЙ
Тлумачення слова