ПАНТОМІ́М, а, чол.
1. У стародавній Греції і Римі — танцювально-мімічна вистава, звичайно на міфологічний сюжет. Спорідненою мімові формою, однак витвором суто староримського походження, був пантомім (Мистецтво, 3, 1968, 8).
2. Актор, який, міняючи костюм і маску, послідовно зображував усіх персонажів у такій виставі.