ПАНЯ́НСТВО, а, сер., заст. Дівування. — Може б ти на більше змоглагя? — Нехай мене господь боронить, щоб я бралася за таку проблему, котрої закінчення непримінно: старе панянство, — відповіла [Дора] й здвигнула раменами вгору, мов її діткнув мороз (Ольга Кобилянська, III, 1956, 77).
ПАНЯНСТВО
Тлумачення слова