ПАНЯ́НОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до панянка. — Яка хороша паняночка, — мовила [бабуся], усміхаючись. — Позвольте мені вашу рученьку поцілувати (Панас Мирний, III, 1954, 299); * У порівняннях. — Дивіться, дивіться, добрі люди, що в мене молодиця, як калина, як яблучко, як дівочка, як паняночка! (Марко Вовчок, I, 1955, 14).
ПАНЯНОЧКА
Тлумачення слова