ПАНІРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до панірувати.
2. у знач. прикм. Обваляний у борошні або вмелених сухарях (про м’ясо, рибу і т. ін.). З риби виготовляють натуральні, паніровані кускові і рублені півфабрикати (Технологія приготування їжі, 1957, 39).