ПАНЕГІРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до панегірик. Не тішили його ані здивовано-шанобливі погляди присутніх, ані панегіричні звороти Борецького (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 313); У панегіричних творах автори піднесено вихваляли того, кому присвячували вірш, а про себе говорили у смиренному, зневажливому тоні (Радянське літературознавство, 5, 1962, 87).
ПАНЕГІРИЧНИЙ
Тлумачення слова