ПАНАХИ́ДКА, и, жін. Зменш.-пестл. до панахида. Увійшов Івашко в церков, а в церкві порожньо, зимно, тільки старі баби з костурами панахидки правлять (Степан Васильченко, I, 1959, 332); Мати вже й панахидку справила, а я вірила, що Петрусь живий (Петро Панч, В дорозі, 1959, 133).
ПАНАХИДКА
Тлумачення слова