ПАНАГІ́Я, ї, жін. Оздоблений прикрасами нагрудний знак православних єпископів, який носять на ланцюжку. На йому лисніла проти сонця шовкова фіолетова ряса, а на грудях блищала панагія (Нечуй-Левицький, III, 1956, 193); Сховав [владика] за пазуху наперсного хреста і діамантову панагію (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 383).
ПАНАГІЯ
Тлумачення слова