ПА́МОЛОДЬ, і, жін., збірн. Молоді пагони. Ігор побачив сірий пеньок, від якого на всі боки пнулася кучерява памолодь (Олесь Донченко, V, 1957, 68); * У порівняннях. Як памолодь буйна, з старого коріння, зросло галасливе нове покоління (Наталя Забіла, Малим.., 1958, 16);
// Поросль молодих дерев. Згарище почало заростати травою і памолоддю (Михайло Стельмах, I, 1962, 255);
// перен. Молодь, молодо покоління. Мир — палаци, гомінкі вокзали, Заводи, школи, памолодь (Любомир Дмитерко, Добрі сусіди, 1951, 93).
ПАМОЛОДЬ
Тлумачення слова