ПАМ’ЯТКО́ВИЙ, а, сер.
1. Те саме, що пам’ятний. Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин. Подвійний празник. А бодай подвійний пам’ятковий день (Іван Франко, IV, 1950, 344); Такого отруйного нуду ніколи не зазнав я, як тої пам’яткової травневої ночі (Степан Васильченко, II, 1959, 30).
2. у знач. ім. пам’яткове, вого, сер. Те, що дарують на пам’ять. — Ви, дівки, ідіть до ґанку, перед покої, паннунця вам пам’яткового подарують (Леся Українка, III, 1952, 672).
♦ Дати пам’яткового кому — те саме, що Дати пам’ятного (див. пам’ятний).