ПА́ЛИВНИЙ, а, е.
1. Прикм. до паливо. Паливна криза; Паливні ресурси;
// Використовуваний як паливо. Паливний сланець;
// Признач. для зберігання і транспортування палива. Має [рідинна ракета] кілька основних частин і пристроїв: двигунну установку.. для подачі пального, паливні баки, органи керування (Наука і життя, 8, 1958, 16);
// Признач. для згоряння деяких видів палива. Паливна форсунка.
2. Пов’язаний із виробництвом, видобуванням або використанням палива. Велике черкаське родовище сланців стане паливною базою потужної теплової електростанції (Хлібороб України, 2, 1967, 47); Шляхи до хлібних і паливних районів уже були звільнені. Сибір, Україна, Донбас, Грозний і Баку живили революцію (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 20); Паливна промисловість.