ПА́ЛИЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до палиця 1.
2. перен. Який тримається на побоях, насиллі, гнобленні. Уразливою стороною російської армії, що відбивала загальної хиби кріпосницької Росії, були жорстока палична дисципліна, хижацтво й казнокрадство військових чиновників та інтендантів, які обкрадали солдатів (Історія СРСР, II, 1957, 109).