ПАЛЬ

ПАЛЬ, і, жін., діал. Паля. Сильна хвиля підхопила човен і кинула його на паль (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 393).
 На паль садовити (саджати, садити, посадити, збивати, збити і т. ін.) — те саме, що На палю садовити (саджати, садити, посадити, збивати, збити і т. ін.) (див. паля). [Р-д:] Не трибунал конгрес, на жаль, І не посадить вас на паль… (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 429); Стати мов (як і т. ін.) паль — заклякнути, стати непорушно (від страху, відчаю, здивування і т. ін.). Приведена стала мов паль. Чи страх обезсилив, чи жаль? (Іван Франко, XIII, 1954, 103).