ПАЛАХКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який яскраво, але нерівно світить, світиться. Лавина козаків полинула у цитадель, освітлену загравою і палахкотливим світлом смолоскипів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 110);
// Жаркий, гарячий. Над морем уставало яскраве, палахкотливе, вмите свіжими хвилями, солоне сонце (Олесь Донченко, II, 1956, 142).
ПАЛАХКОТЛИВИЙ
Тлумачення слова