ПА́КОСНИЙ, ПА́КІСНИЙ, а, е, розм. Те саме, що капосний. Йому все тепер обридло, надолужило. Саме життя здавалося гірким та пакосним (Панас Мирний, IV, 1955, 181); Гульвіса [Еней] пакосний, престидкий. Негідний, злодій, єретик! (Іван Котляревський, I, 1952, 83).
ПАКОСНИЙ
Тлумачення слова