ПАКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до пакати. «Люльки! — каже, — тату! Приніс йому таки сам, А синок небога Тільки раз собі пакнув, та й пішов до бога!» (Степан Руданський, Вибр., 1937, 204); Із будки вислизнув дідок І, люльку пакпувши, одкрив лотоки (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 35).
ПАКНУТИ
Тлумачення слова