ПА́КІЛ, кола, чол., діал. Кілок. Підперто паколом кожну гілляку! (Юрій Яновський, II, 1954, 179); Стояли прихилені до стіни нові колеса од безтарки, а над ними, на паколах, висіла збруя (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 173); * У порівняннях. Косим шляхом, як чорні похилі паколи, на снігу рябіли зігнуті постаті (Григорій Епік, Тв., 1958, 393).
ПАКІЛ
Тлумачення слова