ПА́ХІЛЛЯ, я, сер., діал. Пахощі. І тополя, і потемніла од вологи на відсонні стріха, і прісний ніздрюватий сніг — все тонко дихає першим весняним пахіллям (Михайло Стельмах, I, 1962, 221); Стружки.. шелестіли й шелестіли під пальцями і все дратували француза своїм пахіллям, таким знайомим Раймондові ще з далеких років дитинства (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 439).
ПАХІЛЛЯ
Тлумачення слова