ПАХА́ТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Орати. Обізвався козак: — Я в полі пахаю, Я твій голосочок здалека пізнаю (Українські народні ліричні пісні, 1958, 355); — Що ж було пахати, коли своєї землі ні борозни..! (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 30).
ПАХАТИ
Тлумачення слова