ПАХ 1, у, чол. Те саме, що запах. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, — Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок (Леся Українка, I, 1951, 27); А над селом, що мріє у садах, Димком встає осінніх яблук пах (Леонід Первомайський, I, 1958, 503).
ПАХ 2, у, чол. Місце між стегном і нижньою частиною живота. Найбільше потових залоз на підошвах, долонях, під пахвами, у паху й на обличчі (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 12); Парубок з чорними бровами підступив ближче, націлився і вдарив Єремію ногою у пах (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 188).
ПАХ 3, виг. Звуконаслідування, що означає звук пострілу. Пах! — пролунав постріл Мачі, і куріпка, яка сиділа найнижче, каменем упала на землю (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 151).