ПАЙОВИ́К, а, чол. Той, хто вніс пай (у 1 знач.) у що-небудь, має пай у чомусь. Колгоспники, працівники радгоспів, механізатори і спеціалісти сільського господарства — всі вони пайовики споживчої кооперації (Хлібороб України, 6, 1965, 39); Акції товариства хутко почали вкриватися дивідендами, як бойовища трупами, але вибухнула Жовтнева революція і здула адміністрацію разом з пайовиками (Петро Панч, II, 1956, 55).
ПАЙОВИК
Тлумачення слова