ПАЯ́ЛЬНИК, а, чол. Ручний інструмент для паяння. Для надійного з’єднання проводів кінці їх скручують, а потім пропаюють припоєм за допомогою паяльника (Монтаж і ремонт.. електрообладнання, 1956, 66); Неначе павутинням, обсновано дротами всю радіорубку, на столі розкидані конденсатори, електролампи, паяльники (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 66).
ПАЯЛЬНИК
Тлумачення слова