ПА́ГОРБ, а, чол. Те саме, що пагорок. Перед людиною, скільки око сягало, простяглись чернігівські й полтавські землі — зелені сіножаті, озера, села на пагорбах, поля й дрімучі бори (Олександр Довженко, I, 1958, 387); * У порівняннях. В долині високими, як пагорби, осокорами темніє хутір (Михайло Стельмах, II, 1962, 59).
ПАГОРБ
Тлумачення слова