ПА́ДИНА, и, жін. Невелика, звичайно кругла долина. Ільківці — село чималеньке. Присіло в падині, неначе кліщ, уп’ялося в зарослі очеретом та осокою пологі береги Каялу (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 41); Очі пестливо гладять Землі кожну падину й схил (Микола Бажан, I, 1946, 172).
ПАДИНА
Тлумачення слова