ПА́ДАЛИШНІЙ, я, є. Прикм. до падалиця. Пахли бур’яни на городі і з берега — листям падалишнім (Андрій Головко, II, 1957, 71); Там, де за балкою оживав і зеленів падалишній хліб, він наздогнав своїх (Юрій Яновський, I, 1958, 142); Падалишній соняшник лежить неподалік, переїханий колесом, але він ще цвіте (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 217).
ПАДАЛИШНІЙ
Тлумачення слова