ПА́ДАЮЧИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. теп. ч. до падати.
2. у знач. прикм. Який спадає вниз; пов’язаний з таким спадом. Повітряну заслінку не можна довго тримати в закритому стані, особливо якщо маємо карбюратор з падаючим потоком повітря (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 80); Величезна сила падаючої води здатна приводити в рух найважчі машини (Фізична географія, 5, 1956, 48).