ПАЦЮЧИЙ 1, а, е. Прикм. до пацюк 1. Пацюча нора;
// Признач. для пацюків. Пацюча отрута;
// Такий, як у пацюка. На порозі він стикається з денщиком. Солдат з худим пацючим писком проходить, як завжди, не помічаючи господаря (Петро Панч, В дорозі, 1959, 126).
ПАЦЮЧИЙ 2, а, е, розм. Прикм. до пацюк 2;
// Такий, як у пацюка. Крукке радісно усміхнувся, кілька разів нахилив своє пацюче рило і клацнув закаблуками (Вадим Собко, Серце, 1952, 50).