ПА́ЧО́СИ, ів, мн.
1. текст. Рештки, відходи при чесанні, переробці вовни, льону, бавовни і т. ін. Біля сіней корабельна там линва лежала, з пачосів Звита папірусних (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 363); * У порівняннях. Потерть спалахнула, як сухі пачоси, й освітила всю оселю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 358).
2. Пасма волосся, звичайно скуйовдженого, поплутаного, почесаного. З пачосами на голові;
// перен. Довгі або переплутані гілки, стебла рослин. Круг неї [долини], мов височезний паркан, бовваніли кам’яні стіни, по яких п’ялися де-де пачоси зеленої ожини (Іван Франко, VI, 1951, 23); Через рідкі срібні пачоси беріз залисніли.. зорі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 145).