ПАЦА́Н, а, чол., фам. Те саме, що хлопчак. Не було для нього тяжчої муки, як муки від того, коли йому давали відчути, що він ще пацан (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 36); Горять веселі оченята, не в ногу ще й під барабан на площу, прямо до міськради, за пацаном іде пацан (Володимир Сосюра, I, 1957, 177).
ПАЦАН
Тлумачення слова