П’ЯТИКУТНИЙ

П’ЯТИКУ́ТНИЙ, а, е. Який має п’ять кутів. Розвивайся, Буковино, — Вже весна настала, Вже зіронька п’ятикутна Тебе осіяла (Українські народні думи.., 1955, 512); Скрізь на новобудовах розцвітали багряні полотнища, стрічки, п’ятикутні зорі (Іван І. Волошин, Наддніпрянські висоти, 1953, 29).