П’ЯТНУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Плямувати. — Не хочу його п’ятнувати, аби потім моїх костей не проклинав (Лесь Мартович, Тв., 1954, 218); Щоб помститися бунтівникам, він записав у метричних книгах не «Марія», як просили куми, а.. ім’я «Йосафата», яким звичайно п’ятнував байстрюків (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 36).
П’ЯТНУВАТИ
Тлумачення слова