П’ЯТНАДЦЯТЕРО

П’ЯТНАДЦЯТЕРО, тьох, числ. кільк. Збірн. до п’ятнадцять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині). «Ну, цей наплодить з п’ятнадцятеро поповичів і попівен», — неприязно думає вчитель і пильніше вивчає обличчя святого служителя (Михайло Стельмах, I, 1962, 249).