П’ЯНЧУ́ГА, и, чол. і жін., зневажл., лайл., рідко. Те саме, що п’яниця. — Виріс [Маслов] серед бруду, лайки, бійок, бо батько п’янчуга, знущався на очах в дитини з матері (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 165).
П’ЯНЧУГА
Тлумачення слова
П’ЯНЧУ́ГА, и, чол. і жін., зневажл., лайл., рідко. Те саме, що п’яниця. — Виріс [Маслов] серед бруду, лайки, бійок, бо батько п’янчуга, знущався на очах в дитини з матері (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 165).