ОЗИ́МКИ, ів, мн. (одн. озимок, мку, чол.), розм.
1. Весняні морози, заморозки. [Іван:] А жита які! І лютневі вітри не зв’ялили, і озимки не зморозили (Ярослав Галан, I, 1960, 518).
2. Сорт пізніх яблук, що добре зберігаються взимку.
ОЗИ́МКИ, ів, мн. (одн. озимок, мку, чол.), розм.
1. Весняні морози, заморозки. [Іван:] А жита які! І лютневі вітри не зв’ялили, і озимки не зморозили (Ярослав Галан, I, 1960, 518).
2. Сорт пізніх яблук, що добре зберігаються взимку.