ОЗВІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм., рідко. Те саме, що озвіріти 2;
// Звернутися до кого-небудь або відповісти комусь з нестримним роздратуванням; визвіритися. — За ним уліз і я. — А ти ту [тут] чого? — озвірився він на мене (Іван Франко, II, 1950, 347).
ОЗВІРИТИСЯ
Тлумачення слова