ОЗНО́Б, у, чол. Стан організму людини й тварини, що характеризується відчуттям холоду і дрижанням (скороченням) м’язів. Страх прийшов до нього разом з гарячковим ознобом (Анатолій Шиян, Гроза, 1956, 205); Вітер подужчав. Марію всю пройняло мерзлякуватим ознобом (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 172).
ОЗНОБ
Тлумачення слова