ОЗНАМЕНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ознаменовувати. Весь шлях розвитку людства ознаменований його безустанною боротьбою за оволодіння таємницями й багатствами природи (Комуніст України, 8, 1966, 22);
// ознаменовано, безос. присудк. сл. Коли становлення капіталізму було ознаменовано створенням ганебної колоніальної системи, то виникнення і зміцнення соціалізму провістило про настання ери визволення пригноблених народів (Комуніст України, 11, 1963, 18).
ОЗНАМЕНОВАНИЙ
Тлумачення слова