ОЗНА́ЧУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. теп. ч. до означувати 1. Діти 2—3 років розуміють слова, які знаходять опору в їх наочно-дійовому пізнанні означуваних цими словами об’єктів (Радянська психологічна наука.., 1958, 183).
▲ Означуване слово, грам. — слово, яке пояснюється означенням. Своєрідна в Головка і будова фрази. У нього багато інверсій, присудок часто стоїть на першому місці, означення, епітети стоять після означуваного слова (Українська література (журнал), 1957, 90).
ОЗНАЧУВАНИЙ
Тлумачення слова